- мішалка
- stirrer; agitator
Англо-український і українсько-англійський словник з аналітичної хімії. — Севастополь: «Вебер». В.В. Рафалюк, О.М. Ловягін . 2002.
мішалка
Look at other dictionaries:
шалка — и, ж. обл. Шалевый воротник. Смотрит, улыбаясь, через плечо в объектив молодая красивая женщина в пальто с воротником шалкой . А. Курчаткин Реквием. // Знамя 1991 9 66 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
вішалка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
ве́шалка — и, род. мн. лок, дат. лкам, ж. 1. Полка или стойка с крючками или колышками (а также отдельный крючок) для вешания платья и головных уборов. || разг. Помещение, оборудованное для хранения верхней одежды; гардероб. Вот в эту то минуту гардеробщица … Малый академический словарь
автобетономішалка — и, ж. Автомобіль, оснащений бетономішалкою … Український тлумачний словник
бетономішалка — и, ж. Те саме, що бетонозмішувач … Український тлумачний словник
борошномішалка — и, ж. Те саме, що борошнозмішувач … Український тлумачний словник
вішалка — и, ж. 1) Поличка або стояк із кілочками або гачками, а також окремий гачок для вішання одягу, капелюхів тощо. 2) Плічка для вішання одягу. 3) Петля, пришита до верхнього одягу, за яку його вішають … Український тлумачний словник
глиномішалка — и, ж. Механічне устаткування із електромотором, який обертає лопаті, що й перемішують глину з водою … Український тлумачний словник
клеємішалка — и, ж. Пристрій для перемішування клею … Український тлумачний словник
кормомішалка — и, ж. Машина або пристрій для змішування і рівномірного перемішування складників кормової маси … Український тлумачний словник
мішалка — и, ж. Предмет, знаряддя, пристрій для розмішування чого небудь … Український тлумачний словник
